Історія цікава тим, що досі існує багато захворювань, які мають назву, але не мають причини (етіології), а підходи до діагностики та лікування залишаються незмінними протягом десятиліть, але якщо підійти до діагностики більш ретельно, ми маємо можливість не просто забезпечити ремісію захворювання, але й вилікувати його.
Познайомились ми з родичем пацієнтки зовсім випадково через його звернення на сайт нашої клініки. Він поставив запитання з приводу здоров‘я своєї родички у якої за допомогою МРТ (магнітно-резонансна томографія) діагностували зміни, які лікарі радіологи назвали початком розсіяного склерозу. Цей чоловік настільки перейнявся цією проблемою, що вирішив дізнатись про неї з усіх можливих джерел. Не маючи медичної освіти, у нього виникло бажання виявити хоча б якусь зачіпку в лабораторних аналізах, щоб знайти причину цього захворювання, яке має важкий перебіг і на жаль немає офіційно визначеної причини.
До речі, немає жодного лабораторного тесту, який би підтверджував діагноз - розсіяний склероз. Чоловік звернувся у приватну лабораторію (одну з найбільших в Україні), де самостійно вирішив виконати лабораторні аналізи для родички. Звичайно, перед вище описаним лабораторним обстеженням пацієнтку оглядав лікар невропатолог, який запідозрив розсіяний склероз і скерував пацієнтку на МРТ.
Невропатолог, яка підтвердила діагноз після МРТ, була проти будь яких додаткових аналізів і запропонувала пройти терапію інтерферонами за міжнародною дослідницькою програмою. Умовою участі в програмі було не вживання жодних інших препаратів включаючи стероїдні гормони, антибактерійні та біолоджіки (сучасні препарати, які використовують для лікування автоімунних захворювань).
Очікуючи лікаря під кабінетом, герой нашої історії поспілкувався з родичами пацієнтів, які вже були включені у вищевказану програму. Та на жаль, результати лікування практично у всіх були не обнадійливими і більшість пацієнтів не отримали бажаної ремісії розсіяного склерозу, а навпаки втратили можливість самостійно ходити і обслуговувати себе. Це й стало причиною відмови від програми лікування та подальшого пошуку причини виникнення вогнищ демієлінізації (нервові волокна втрачають мієлінову оболонку, що призводить до порушення їх функції) в центральній нервовій системі (ЦНС).
Отож, я отримав електронного листа з проханням порадити, які ще тести можна виконати, щоб зрозуміти причину захворювання родичкиабо виключити супутні захворювання, які могли б призвести до таких симптомів та змін на МРТ. Перелік тестів, які були виконані вражав і не нагадував перелік тестів, яким зазвичай користуються невропатологи. Хочу уточнити, що загально-клінічні аналізи були виконані ще до виконання МРТ та постановки діагнозу і їхні результати усі були в межах норми. У списку аналізів були тести на автоімунні захворювання (ANA screen, кілька імуноблотів для визначення антинуклеарних антитіл, імуноблот васкулітів, IgE, ліпідограма, КФК, тести на TORCH інфекції) і усі вони були від‘ємні, що означає - варіант норми. Я поцікавився у молодого чоловіка хто призначив усі ці тести? Відповідь мене вразила! Чоловік самостійно опрацював усі доступні джерела медичної інформації і прийшов до висновку, що усі ці тести є обов‘язковими для постановки кінцевого діагнозу.
Обговоривши проблему по телефону, він згадав, що рік тому родичку кусав кліщ. Саме тому я рекомендував обстежити пацієнтку на бореліоз. Аналіз було виконано не в нашій лабораторії і показник антитіл до борелій виявився позитивним. Повторивши тест у нашій лабораторії ми теж отримали позитивний результат. Тоді було прийнято рішення виконати імуноблот на бореліоз (один з найсучасніших тестів, який зараз виконується у світі) та пройти консультацію лікаря інфекціоніста. Імуноблот підтвердив хворобу Лайма. Інфекціоніст вирішив госпіталізувати пацієнтку і призначити лікування антибактерійними препаратами в комбінації зі стероїдними гормонами.
Після лікування стан пацієнтки значно покращився. Звичайно, що вилікувати пацієнта повністю є практично не можливо, але такий підхід у лікуванні дав можливість молодій дівчині самостійно рухатись, ходити на роботу і контролювати свій стан з допомогою інфекціоніста та невропатолога, який призначав симптоматичне лікування для покращення стану протягом останніх кількох років. До речі у пацієнтки періодично виникав реактивний артрит (з‘являвся випіт у колінних суглобах), а результат ревмопроб був у нормі. Ревматологи лише розводили руками і призначали симптоматичне лікування.
Чи могла бактерія, яка передається через укус кліща, спровокувати такі зміни у мозку? Ми можемо тільки здогадуватись, але нам відомо, що борелія може викликати енцефаліт, артрит, міокардит, і на жаль не завжди цей стан супроводжується шкірними проявами (мігруюча еритема). Нам усім потрібно пам‘ятати, що у кожному організмі захворювання може протікати по-іншому, а деколи нетипово. Саме це призводить до того, що лікарям складно встановити діагноз, а симптоматичне лікування не дає бажаного результату - оздоровлення чи стійкої ремісії. Отже, завдяки наполегливості молодого чоловіка (без медичної освіти) нам лікарям вдалось встановити діагноз бореліозу та призначити коректне лікування!
Ця історія не є єдиною і я особисто бачив тисячі пацієнтів за 16 років моєї практики, які проводять активний пошук нових тестів, нових ліків, нових методів діагностики у традиційній медицині для того, щоб повернути собі здоров‘я і наблизитись до найточнішого діагнозу (діагноз з латині - об‘єктивний стан). Ми лікарі не маємо морального права забороняти ці пошуки, особливо коли у діагнозі є слово «ідіопатичний - без причини», але й пацієнтам потрібно розуміти, що тільки разом з лікарями можна бути впевненими у правильності кроків у діагностиці.
Стосовно самолікування, залишаюсь великим противником цієї практики і рекомендую звертатись на огляд до медиків, це насправді може зберегти Вам нервові клітини і здоров‘я!
З повагою, головний лікар клініки «Біокурс», Тарас Жиравецький