Ця «зачарована» історія почалась із дзвінка мого пацієнта, який
стосувався його тестя. Проблема була, зі слів зятя, з сечовипусканням! Звичайно,
враховуючи вік пацієнта - 50 років, перша думка, яка виникла у мене, як уролога
- це простатит чи аденома простати. Провівши
відповідне клінічне обстеження, я був здивований - ні аденоми
простати, ні простатиту, ні залишкової сечі?!
Пацієнт продовжував настоювати, що у нього
постійні проблеми з частим сечовипусканням! До
речі, я спочатку не звернув
увагу на 1,5 літрову пляшку води, з якої постійно
пив пацієнт мінеральну воду...наступним кроком була здача аналізів. Аналізи
крові були в ідеальній нормі, аналіз сечі був практично без змін, окрім низької питомої ваги.
Запитавши пацієнта скільки він
вживає рідини - отримав відповідь, що багато, але точно він не знає скільки. Ми
домовились, що він заміряє скільки води він вживає за добу...
Через 2 дні він передзвонив і повідомив, що він
шокований власними замірами! Виявилось що він споживає близько 15 літрів води
на добу, тому й зрозумілими стали запитання, пов'язані з частотою
сечовипускання.
Виявилось що він вже з 20 років був нерозлучний
протягом доби з 1,5 літровою пляшкою води, але ніколи не заміряв кількості випитої рідини за добу. Ми вирішили провести гормональні
тести і виявили збій. Ендокринолог клініки встановила діагноз і призначила лікування. Результат не забарився...
Він почав вживати до 1,5 літри води на добу і проблема з
сечовипусканням зникла.
P.S. Завжди краще виміряти те, що здається звичним, і таким чином об'єктивно оцінити проблему! Парадокс у тому, що пацієнт 30 років випивав величезну кількість води і спав з пляшкою і навіть не думав, що треба звернутись до лікарів.