Що таке ерозія шийки матки і як її краще лікувати?



У більшості випадків ерозії протікають безболісно - і в цьому їх підступність.

Пустивши справу на самоплив і відкладаючи візит до лікаря, існує ризик «заробити» дисплазію, а це, на відміну від ерозії (яка, по суті, є фоновим захворюванням) - вже передраковий стан.

"Мабуть, в гінекології немає іншої такої недуги, яка породила б стільки чуток і домислів, як так звана ерозія шийки матки" - розповідає Красівська Лідія Ярославівна, акушер-гінеколог, клініки Біокурс.

Які тільки народні рецепти з вуст в уста передаються тими, хто вже зіткнувся з проблемою на власному досвіді! Але мало хто знає, що їх ефективність практично дорівнює нулю.

Існує певна послідовність в обстеженні та лікуванні ерозії. Вона може змінюватись залежно від деяких факторів. Але ні про яке самолікування не може бути й мови! Якби жінки відразу отримували кваліфіковану допомогу і чітко розуміли, що з ними відбувається, багатьох сумних наслідків вдалося б уникнути. Адже не буває так, що сьогодні у жінки ерозія, а завтра вже рак.

Як правило, від легкої дисплазії до раку шийки матки проходить від двох до п'яти років. Тому, відмовляючись від візиту до лікаря, з'являється ризик опинитися на операційному столі.

Плутанина в термінах
Слово «ерозія» в перекладі з латині означає «роз”їдання». По суті, це дефект епітелію, покриваючого шийку матки.
Розрізняють справжню ерозію - власне дефект епітелію, повну відсутність «покривних клітин», щось на зразок саден на шкірі, яка виникає в основному через травми або інфекції, і псевдоерозію, пов'язану з заміщенням епітелію шийки матки епітелієм цервікального каналу.

Справжня ерозія з'являється, як правило, внаслідок травмування механічними контрацептивами і при невмілому спринцюванні або при запальних процесах. Така ерозія зустрічається досить рідко.

А ось псевдоерозія або ектопія більш розповсюджена і зовсім не є дефектом або раною, як зазвичай зображують це жінки.

Для того щоб краще зрозуміти, що ж таке ектопія, важливо уявляти будову шийки матки.
Її зовнішню частину, яку бачить гінеколог при огляді, покриває багатошаровий плоский епітелій. Він гладкий, блискучий, блідо-рожевого кольору і містить речовини, необхідні для життєдіяльності молочно–кислих бактерій (лактобактерій), які в нормі живуть у піхві. Надпіхвова частина прихована в товщі тканин малого тазу. У її центрі проходить канал шийки матки (цервікальний канал), який веде в порожнину матки. Він вистелений іншим видом епітелію - одношаровим циліндричним (призматичним). Цервікальний епітелій яскраво-червоного кольору і виділяє слиз, який допомагає сперматозоїдам пересуватися в порожнину матки.

Таким чином, слизова оболонка шийки матки утворюється з двох різних типів епітелію, а зона, де вони межують між собою, називається зоною переходу.

У силу різних причин той епітелій, що повинен у нормі знаходитися в цервікальному каналі, як би «виповзає» з нього і в результаті перехідна зона між двома видами епітелію опускається вниз - це і є ектопія. На тлі блідо-рожевого багатошарового епітелію яскраво-червоний одношаровий епітелій виглядає як рана. Але це лише візуальний ефект.



Звідки вона взялася?
Для певного віку ектопія - це норма. У новонароджених дівчаток перехідна зона перебуває на вагінальній частини шийки матки, до періоду статевого дозрівання вона переміщується трохи ближче до отвору каналу шийки матки, а у більшості дівчат з настанням статевої зрілості розміщується коло зовнішнього отвору цервікального каналу. Тому якщо ерозія виявлена до 21 року, коли гормональна система жінки ще не сформувалася остаточно, особливого втручання не потрібно. Необхідно двічі на рік проходити комплексне обстеження, що включає цитологію і кольпоскопію. У цей період велика ймовірність, що організм сам впорається з ерозією. На жаль, є цілий ряд факторів, які цьому перешкоджають. У першу чергу це запальні процеси в жіночій системі, а також дисбактеріоз піхви. Найчастіше запалення викликають урогенітальні інфекції (хламідії, уреаплазми, мікоплазми, папіломавірус та ін.). Причиною ерозії також може стати гормональний дисбаланс. Тому, якщо після настання 19-21 років ерозія не пройшла сама, її необхідно лікувати.



Що ж робити?
Що повинен порадити грамотний фахівець жінці, в якої виявили ерозію? Обстеження першої необхідності - кольпоскопія (огляд шийки матки під мікроскопом). Краще, якщо це буде так звана розширена кольпоскопія, при якій шийку спочатку обробляють розчином Люголя, а потім оцтової кислоти. Це робиться для того, щоб визначити, справжня ерозія або помилкова (ектопія). У нормі багатошаровий епітелій при фарбуванні розчином Люголя набуває коричневий колір. Потім необхідно здати мазок і цитологію. Мазок дозволить виявити запалення, а цитологія покаже наявність чи відсутність передракових клітин. При наявності запалення необхідно здати аналізи на всі можливі інфекції, що передаються статевим шляхом. Особливо небезпечний папіломавірус високоонкогенних типів; доведено, що саме він сприяє переродженню ерозії в дисплазію, а дисплазії в рак. Запам'ятай, без кольпоскопії і цих аналізів лікар не може призначити тобі правильне лікування. Далі можливо кілька варіантів розвитку подій. Якщо запалення викликано урогенітальними інфекціями, необхідно їх позбутися, а потім, використовуючи спеціальні вагінальні супозиторії, повернути піхві нормальну мікрофлору.

Якщо ж запалення не виявлено, це означає, що причиною ерозії міг послужити гормональний дисбаланс. Як правило, він супроводжується іншими клінічними симптомами; наприклад, нерегулярним менструальним циклом, аменореєю. У таких випадках після консервативного лікування ерозію можна ще якийсь час спостерігати (але саме спостерігати, роблячи цитологію і кольпоскопію, а не пустити на самоплив). Ерозія підступна тим, що організм буде намагатися з нею впоратися. І в цьому, як не парадоксально, полягає головна небезпека! Справа в тому, що переродження епітелію може піти як в бік одужання, так і в бік патології, тобто дисплазії. Крім того, ерозія як губка здатна нагромаджувати хвороботворні мікроорганізми і віруси - саме тому мазок, як правило, сигналить про запалення. Часто доводиться чути таку думку: мовляв, нічого не роби, народиш дитину - воно й пройде. Це – помилка! Імунітет у вагітної і так ослаблений, а тут ще й ерозія. До того ж під час пологів значно збільшується ймовірність розривів шийки матки. Спочатку необхідно пролікувати ерозію, а потім вже вагітніти і народжувати.



Який метод найкращий?
Існуючі способи лікування відрізняються ступенем травмування шийки, а також можливістю контролювати глибину руйнування тканин.

Якщо ерозія невелика (діаметр до 10-12 мм), можна спробувати «припекти» її хімічним способом. Буде потрібно від трьох до п'яти процедур.

Діатермокоагуляція - припікання струмом високовольтної дуги. Лікар намагається контролювати глибину припікання за рахунок сили струму, але це досить складно, тому метод визнаний високо травматичним.

Кріодеструкція або припікання рідким азотом (температура -198 градусів Цельсія) - більш сучасний метод. Нові кріодеструктори дозволяють більш точно визначити глибину проморожування тканин.

Лазерна вапоризація - один з найбільш ощадних методів. Під впливом променя лазера уражена ерозією тканина, перетворюється в газ, при цьому рубець не залишається. При радіохвильовому методі відбувається вплив струмом радіохвильової частоти; він стимулює внутрішню енергію клітини, яка руйнує і випаровує патологічну клітину. Після застосування лазера і радіохвильового методу жінки відчувають себе добре і не вимагають подальшого спостереження.

У ВАС ПРОБЛЕМА ЗІ ЗДОРОВ'ЯМ? ТОДІ ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВАС!

Пропонуємо Вам зателефонувати до лікаря-координатора на гарячу лінію медичного центру «Біокурс» (032) 261-05-95 або (067) 674-38-31. Лікар професійно розпитає про Ваші скарги, допоможе визначити відповідного спеціаліста та запише до нього на консультацію у зручний для Вас час. Будьте здоровими та щасливими!

Повернутися