Визначення

С-реактивний білок (СРБ - C-reactive protein ) - неглікозильований білок, який синтезується переважно в гепатоцитах під впливом цитокінів (через 4-6 годин після пошкодження тканин). Впреше описаний як реактивний білок гострої фази в 1936 році , що реагував з С-компмонентом мембрани пневмокока. Основна функція СРБ полягає в активації імунних реакцій організму, зв'язуванні різних мікроорганізмів та продуктів розпаду пошкоджених тканин. СРБ є прозапальним «тригером», оскільки стимулює моноцитарну вироблення IL-1, IL-6 і TNF-α. Рівень СРБ може досягати дуже великих значень (збільшуватись у 100 разів або навіть більше) при тяжких бактеріальних інфекціях, запаленні, хірургічних втручаннях або неопластичній проліферації. Збільшення СРБ є неспецифічною реакцією на запальні та інфекційні процеси. При успішному лікуванні бактерійних інфекцій антибіотиками рівень СРБ знижується, нормалізуючись на 6–10 добу хвороби, що дозволяє використовувати цей тест для спостереження за перебігом хвороби та контролю ефективності лікування. Після інфаркту міокарда концентрація С-реактивного білка підвищується на 2-й день захворювання, до кінця 2-го початку 3-го тижня рівень знижується до нормальних значень, при стенокардії збільшення концентрації С-реактивного білка в сироватці крові не відбувається. Значення концентрації СРБ, що перевищують 3 мг/л, є несприятливою прогностичною ознакою, пов'язаною з ризиком судинних ускладнень у практично здорових людей та хворих із серцево-судинними захворюваннями.