Визначення

Прокальцітонін (ПКТ), (Procalcitonin) - поліпептид, який є неактивним попередником кальцитоніну. У нормі ПКТ утворюється із препрокальцитонину в  С-клітинах щитовидної залози під дією кальцій-залежних факторів. У здорових осіб весь ПКТ, що утворюється, перетворюється на кальцитонін і практично не надходить у кровотік. У ранній період новонародженості відзначається підвищення рівня ПКТ у нормі.
При важких бактеріальних інфекціях і сепсисі масове утворення ендотоксинів, збільшення рівнів прозапальних цитокінів IL-6 і TNF-α призводить до збільшення синтезу ПКТ не тільки в щитовидній залозі, а й за її межами: насамперед у лейкоцитах, моноцитах, а також у нейроендокриних клітинах легень, кишечника та печінки. Все це призводить до швидкого та різкого наростання рівня ПКТ (вже через 6–12 годин після генералізації процесу) на тлі збереження рівня кальцитоніну. Необхідно враховувати, що рівень ПКТ підвищується лише при генералізації бактеріальної інфекції (сепсисі) та відображає її ступінь. Локальні осередки не призводять до підвищення рівня. Тому діагностичне значення має як наявність підвищення, так і  рівень підвищення і його динаміка. Крім того, необхідно враховувати, що збільшення ПКТ не відбувається при грибкових та вірусних інфекціях, алергічних та аутоімунних захворюваннях, що дозволяє проводити диференційну діагностику.
Період напіврозпаду ПКТ становить 25-30 годин, що дозволяє використовувати його як маркер ефективності антибіотикотерапії - після успішного оперативного лікування або антибіотикотерапії рівень прокальцитоніну в крові швидко знижується на 30-50% за добу. З іншого боку, при підвищенні рівня прокальцитоніну більше 4х днів потрібна корекція лікування. Якщо після лікування немає швидкого зниження рівня прокальцитоніну, прогноз захворювання сумнівний. Показники ПКТ, що постійно підвищуються, свідчать про поганий прогноз захворювання. При гострому панкреатиті ПКТ – індикатор важкості перебігу та маркер інфекційних ускладнень.