Панкреатична амілаза — це фермент, який виробляється виключно клітинами підшлункової залози й відповідає за розщеплення вуглеводів у процесі травлення. На відміну від загальної альфа-амілази, цей показник є більш специфічним саме до функціонального стану підшлункової залози. У нормі лише незначна кількість панкреатичної амілази потрапляє до крові. Її підвищення або зниження свідчить про порушення роботи залози, інфекційні або запальні процеси.
Аналіз на панкреатичну амілазу в крові часто використовується як частина диференціальної діагностики гострих болів у животі, підозри на гострий чи хронічний панкреатит, а також у складі панелі досліджень функцій підшлункової залози. Він дозволяє швидко виявити патологічні процеси ще до появи грубих клінічних симптомів або змін на УЗД.
Висока чутливість та специфічність цього аналізу робить його цінним інструментом не лише для первинної діагностики, а й для моніторингу стану пацієнтів у динаміці лікування. Особливо інформативним тест є у поєднанні з визначенням ліпази та загальної альфа-амілази.
Підвищення рівня панкреатичної амілази може свідчити про:
Гострий панкреатит (часто у кілька разів перевищує норму);
Хронічний панкреатит у фазі загострення;
Пухлини або кісти підшлункової залози;
Закупорку панкреатичних протоків (камені, рубці);
Абдомінальні травми, перитоніт, виразкову хворобу шлунка;
Алкогольну інтоксикацію або передозування деяких ліків.
Зниження рівня ферменту зустрічається рідше і може бути пов’язане з:
Масивним некрозом тканин підшлункової залози;
Важким гепатитом, цирозом печінки;
Кістозним фіброзом;
Порушенням синтетичної функції залози на фоні її атрофії.
Здача крові відбувається натще: останній прийом їжі має бути не пізніше ніж за 8–12 годин до аналізу. Пити можна лише воду.
За 24 години до дослідження слід утриматися від вживання алкоголю, жирної та смаженої їжі, а також обмежити вуглеводи у раціоні.
Уникати фізичних навантажень і стресів напередодні забору крові.
Якщо ви приймаєте які-небудь медикаменти, особливо сечогінні, протизапальні чи гормональні препарати — обговоріть це з лікарем та повідомте медсестру, оскільки вони можуть вплинути на результат.
Не рекомендується проходити тест одразу після інструментальних обстежень (УЗД, МРТ, рентген), фізіотерапії або масажу черевної порожнини.