Визначення

Гама-глутаматтрансфераза (ГГТ, GGT) - фермент, який локалізується, в основному, на рівні цитоплазматичної мембрани клітин, що вистилають порожнини із секреторною або абсорбційною функцією. У кровоносному руслі ГГТ немає. Цей фермент потрапляє в кров з клітин, в яких він перебуває, тільки при їх руйнуванні . У нормі частина клітин оновлюється, тому у крові виявляють тільки слідові активності ГГТ. Основною функцією ГГТ є участь в обміні амінокислот, метаболізмі медіаторів запалення. ГГТ, яка визначається у сироватці, в основному, є печінкового походження. ГГТ видаляється з плазми крові жовчним міхуром, активність ферменту в жовчному міхурі в 10 разів вища, ніж у плазмі. Невелика частина руйнується у нирках і виводиться із сечею. Збільшення рівня сироваткового ГГТ відбувається через пошкодження клітинної мембрани токсичними речовинами, ішемії, інфекції або прикріплення ферменту до мембрани клітини внаслідок поверхнево активної дії жовчних кислот. Рівень ГГТ при холестазі (жовчекамяна хвороба, блокада жовчевого протоку при раку головки підшлункової залози і ін.) підвищується раніше ніж рівень лужної фосфатази. У осіб, які страждають на алкоголізм, рівень значень ГГТ у сироватці може досягати 50-кратного збільшення, порівняно з нормою. При цьому ступінь збільшення залежить як від кількості, так і від тривалості і частоти вживання алкоголю, її рівень також використовують для моніторингу алкогольної абстиненції. Підвищення активності ферменту спостерігається як при первинних пухлинах печінки, так і при злоякісних новоутвореннях іншої локалізації з наявністю метастазів у печінку. У цьому випадку відбувається поступове збільшення показника. Також активність ГГТ може бути маркером раку підшлункової та передміхурової залози, оскільки може вказувати як на рецидив (повтор) так і ремісію (стабілізацію) патологічного процесу. При патології кісткової тканини рівень ГГТ, на відміну від лужної фосфатази, залишається в нормі, як і при станах, пов'язаних з ростом кісток, при вагітності та нирковій недостатності.