Фібриноген — це особливий білок плазми крові, який виробляється клітинами печінки і постійно присутній у кровотоці в неактивному вигляді. Його головна функція — участь у згортанні крові, завдяки чому організм може зупиняти кровотечі у разі травм, порізів або внутрішніх пошкоджень судин. Без фібриногену кров не може перетворитися на щільний згусток (тромб), що необхідний для зупинки кровотечі.
Коли в організмі активується механізм згортання (наприклад, у відповідь на травму), фібриноген перетворюється на фібрин — тонкі, але дуже міцні нитки, які «прошивають» тромб, формуючи його структуру. Цей процес є кінцевим етапом каскаду згортання крові. Таким чином, фібриноген відіграє центральну роль у гомеостазі — здатності організму підтримувати стабільне внутрішнє середовище.
Окрім участі в коагуляції, фібриноген виконує ще одну важливу функцію — він є гострофазовим білком, тобто рівень його може зростати при запаленнях, інфекціях або стресових ситуаціях. Це робить аналіз на фібриноген цінним не тільки в оцінці згортальної системи, а й у виявленні прихованих патологічних процесів в організмі. Саме тому цей тест широко використовується в клінічній практиці — від підготовки до операцій до діагностики тромбозів, ускладнень при вагітності або хронічних запалень.
Гострі або хронічні запальні процеси
Інфекції
Інфаркт міокарда, інсульт
Цукровий діабет
Онкологічні захворювання
Вагітність
Стрес, куріння
Підвищення фібриногену — це не тільки маркер запалення, але й підвищений ризик тромбоутворення (згустків у судинах).
Захворювання печінки (цироз, гепатит)
ДВЗ-синдром (дисеміноване внутрішньосудинне згортання)
Спадковий дефіцит фібриногену
Передозування антикоагулянтами
Сильні кровотечі
1. Час здачі
2. Харчування перед аналізом
3. Алкоголь і куріння
4. Фізичні навантаження та стрес
5. Прийом медикаментів
Деякі препарати можуть впливати на рівень фібриногену. Повідомте лікаря, якщо приймаєте:
За можливості, за погодженням із лікарем, прийом цих препаратів слід припинити за 1-2 доби до аналізу.