Феритин (Ferritin) – розчинний у воді комплекс гідроксиду заліза з білком апоферитином, знаходиться в клітинах печінки, селезінки, кісткового мозку, ретикулоцитах, та у невеликих кількостях – у сироватці крові, де він виконує функцію транспорту заліза. Концентрація феритину залежить від запасів заліза, у зв'язку з цим цей показник використовують для діагностики та моніторингу дефіциту або надлишку заліза, диференціальної діагностики анемій. Однак феритин також відноситься до білків гострої фази, і його нормальна або підвищена концентрація не обов'язково відображає запаси депонованого заліза при запальних захворюваннях, злоякісних пухлинах . У цих випадках діагностична цінність одного показника у діагностиці залізодефіцитної анемії невелика. Використання визначення феритину для діагностики та моніторування онкологічних захворювань ґрунтується на тому, що в окремих органах та тканинах з наявністю новоутворень відбувається порушення депонування заліза, це призводить до збільшення феритину у сироватці, посиленому виході його з клітин при їх загибелі. Фізіологічні збільшення рівня феритину спостерігаються частыше у чоловіків, ніж у жінок, у людей, які перебувають на дієті, багатій на червоне м'ясо, а також при інтенсивному гемолізі зразків крові, які пов'язані з внутрішньоеритро-цитарним звільненням феритину.
Підвищений рівень:
Знижений рівень:
Вплив медикаментів