• Позитивний результат — виявлено ДНК одного або кількох гельмінтів в калі, що свідчить про наявність інфекції. Це вказує на активне зараження паразитами, і в такому випадку лікар призначає відповідне антипаразитарне лікування.
• Негативний результат — ДНК гельмінтів не виявлено, що означає відсутність паразитів у зразку на момент дослідження. Проте у разі збереження симптомів лікар може призначити повторне обстеження, оскільки в залежності від циклу розвитку паразитів, їх ДНК може бути не виявлено при одиничному заборі.

Важливо зазначити, що інтерпретація результатів повинна проводитись лікарем, який візьме до уваги клінічні симптоми та інші можливі обстеження для точного діагнозу.

1. Підготовка до забору:

• Препарати: За 3–7 днів до збору матеріалу не можна вживати:

  • антибіотики;

  • антипаразитарні препарати;

  • препарати для лікування дисбактеріозу (пробіотики, пребіотики, антидіарейні засоби).

  • ректальні свічки та проносні засоби можуть спотворювати результат, тому їх також потрібно припинити приймати.

• Заборона на продукти: Не рекомендується вживати продукти, що забарвлюють кал, наприклад, буряк, активоване вугілля або темні соки.

• Збір калу: Бажано здійснювати забір на ранок, безпосередньо після сну, коли кал є найбільш свіжим і натуральним.

2. Збір матеріалу:

• Контейнер: Збирати кал у стерильний контейнер, що можна отримати в лабораторії або аптеці. Контейнер повинен мати герметичну кришку.

• Обсяг: Для аналізу достатньо 1–2 чайних ложки калу, зібраних із кількох різних ділянок зразка, щоб збільшити ймовірність виявлення паразитів.

• Уникнення забруднення: Уникайте потрапляння сечі, води чи інших домішок до зразка.

3. Зберігання та транспортування:

• Транспортування: Зразок калу потрібно доставити до лабораторії впродовж 2–3 годин після збору.

• Зберігання: Якщо доставка затримується, зберігати зразок у холодильнику при температурі +2…+8°C не більше 12–24 годин. Не заморожувати матеріал без дозволу лабораторії.