Визначення

Прямий білірубін (зв'язаний білірубін) — це форма білірубіну, яка утворюється в печінці, коли непрямий (вільний) білірубін обробляється і зв'язується з глюкуроновою кислотою. Цей процес дозволяє білірубіну стати водорозчинним, що полегшує його виведення з організму через жовч. Прямий білірубін є важливим показником функції печінки та жовчовивідних шляхів, оскільки підвищення рівня цього компоненту може вказувати на порушення в цих системах.

Цей аналіз дозволяє оцінити стан печінки, особливо в контексті її здатності метаболізувати та виводити білірубін. Підвищення рівня прямого білірубіну зазвичай є ознакою порушення прохідності жовчних шляхів, холестазу або запальних захворювань печінки, таких як гепатит або цироз. Дослідження прямого білірубіну часто проводиться разом із загальним білірубіном для виявлення і розмежування типів жовтяниці (паранехіматозної, механічної або гемолітичної).

Прямий білірубін в основному вимірюється для діагностики захворювань печінки та жовчних шляхів. Він також може бути використаний для моніторингу прогресу хвороб або ефективності лікування, особливо в пацієнтів з жовчнокам'яною хворобою або після хірургічних операцій на печінці та жовчних протоках.