Сечова кислота, UA (Uric Acid) - продукт обміну пуринових нуклеозидів, що входять до складу нуклеїнових кислот (РНК та ДНК). При цьому сечова кислота може утворюватися як з продуктів, що надходять з їжею, так і внаслідок розпаду власних нуклеїнових кислот організму. З печінки сечова кислота транспортується плазмою в нирки, де фільтрується та виділяється близько 70%. Решта сечової кислоти екскретується через шлунково-кишковий тракт. Пурини їжі під впливом травних ферментів розпадаються до сечової кислоти вже у шлунково-кишковому тракті, після чого всмоктуються у кровоплин. Сечова кислота, що утворилася, виділяється нирками. У плазмі крові сечова кислота знаходиться у вигляді солі – урату натрію. Ця сіль має низьку розчинність і при концентрації трохи вище норми відбувається утворення її кристалів (уратів). Рівень сечової кислоти в крові пов'язаний з такими факторами як вік, стать, вживання алкоголю, куріння, вміст холестерину та тригліцеридів в організмі.
Підвищений рівень:
Знижений рівень:
Вплив медикаментів
Нікотинова кислота (високі дози), бета-адреноблокатори (атенолол, пропранолол, надолол, тимолол), кортикостероїди (при гострому лейкозі), циклоспорин, діазоксид, діуретики (ацетазоламід, футалідо, етакринова кислота, етамбутол, фенотіазини, норадреналін, піразинамід, саліцилати (низькі дози), деякі протипухлинні препарати (аспарагіназа, цисплатин, хлорамбуцил, флударабін, гідроксимочевина, ідарубіцин, мехлоретамін, вінкристин).
Аскорбінова кислота, альфа-метилдопа, алопуринол, аспірин, десфероксамін, кортикостероїди, діетилстильбестрол, еналаприл, ібупрофен, індометацин, манітол, пробенецид, спіронолактон, верапаміл.