Хлориди (Cl - Chloride ) - основний аніон позаклітинних рідин, знаходиться і в інших рідинах організму: в шлунковому соку, соку підшлункової залози та кишечника, секреті сліпої кишки, поті, спинномозковій рідині. Хлор - основний аніон, що компенсує вплив катіонів, насамперед натрію, у позаклітинній рідині. Хлор відіграє важливу роль у підтримці кислотно-основної рівноваги (між плазмою та еритроцитами), осмотичної рівноваги (між кров'ю та тканинами), балансу води в організмі, активує амілазу, бере участь в утворенні соляної кислоти шлункового соку. Основним депо хлору є шкіра, здатна депонувати 30–60% введеного елемента. У фізіологічних умовах зміни концентрації хлору вторинні стосовно змін інших електролітів і спрямовані на створення електронейтральності середовища: якщо підвищується вміст бікарбонату, зменшується вміст хлору, коли підвищується рівень натрію, збільшується вміст хлору. Некомпенсована гіперхлоремія призводить до метаболічного ацидозу. Хлориди з організму виводяться, переважно, із сечею (90%) та калом.
Підвищений рівень:
Знижений рівень:
Вплив медикаментів
аспірин, карбамазепін, цефотаксим, кортикостероїди, циклоспорин, гідрохлортіазид, літій, метилдопа, метилтестостерон, іонообмінні смоли, солі хлору.
аскорбінова кислота, алопуринол, бікарбонати, цефотаксим, кортикостероїди, фуросемід, гідрохлортіазид, проносні, манітол.