Визначення

Калій (K+, Potassium) - основний електроліт (катіон) та компонент внутрішньоклітинної буферної системи. 90% калію зосереджено в середині клітини і лише невелика кількість є у позаклітинному просторі. Переважна більшість калію (90%) знаходиться в іонній формі, а решта пов'язана з білками. Калій відіграє важливу роль у фізіологічних процесах скорочення м'язів, функціональній діяльності серця, проведенні нервових імпульсів, ферментних процесах, в обміні речовин, підтримці кислотно-лужного балансу, осмотичного тиску, анаболізмі білка та глікогеноутворенні. Анаболічні процеси супроводжуються фіксацією K+ у клітині, а катаболічні – його вивільненням. Добове споживання калію становить 60-100 ммоль (2,34-3,9 г). Майже така кількість виділяється з сечею, близько 2% виводиться з каловими масами і потом. Калій, що споживається з їжею, всмоктується у тонкому кишечнику та виводиться нирками протягом 24 годин. Калій зосереджується, в основному, у скелетних м'язах, печінці та міокарді. Разом з кальцієм та магнієм, K+ регулює скорочення серця та серцевий викид. Іони калію та натрію мають велике значення в регулюванні нирками кислотно-лужної рівноваги, при цьому іони водню замінюються на іони Na+ та K+ у ниркових канальцях. Бікарбонат калію є основним неорганічним внутрішньоклітинним буфером. При дефіциті калію розвивається внутрішньоклітинний ацидоз, при якому дихальні центри реагують на гіпервентиляцію, що призводить до зниження рСО2. Зростання та зниження рівня калію в сироватці крові спричинені порушеннями внутрішнього та зовнішнього балансу калію. Концентрація калію залежить від гормонів надниркових залоз, які стимулюють екскрецію калію. Мінералокортикоїди прямо впливають на секрецію калію в дистальних відділах канальців, глюкокортикостероїди діють непрямим способом, збільшуючи швидкість клубочкової фільтрації та сечовиділення, а також підвищуючи рівні натрію в дистальних відділах канальців. Концентрація калію в крові до рівня менше 3,5 ммоль/л (гіпокаліємія) може призвести до важких порушень: порушення серцевого ритму, слабкості м'язів, появи млявих паралічів, припинення перистальтики кишечника, закрепів, здуття живота, підвищеної втомлюваності. Збільшення концентрації калію в крові вище 5,1 ммоль/л (гіперкаліємія) супроводжується порушеннями ритму серця, при дуже високих концентраціях калію в крові (до 12–13 ммоль/л) можливa зупинка серця або параліч дихальних м'язів.