0 800 21 99 97 безкоштовно з усіх номерів
2

Визначення

Калій (K+, Potassium) - основний електроліт (катіон) та компонент внутрішньоклітинної буферної системи. 90% калію зосереджено в середині клітини і лише невелика кількість є у позаклітинному просторі. Переважна більшість калію (90%) знаходиться в іонній формі, а решта пов'язана з білками. Калій відіграє важливу роль у фізіологічних процесах скорочення м'язів, функціональній діяльності серця, проведенні нервових імпульсів, ферментних процесах, в обміні речовин, підтримці кислотно-лужного балансу, осмотичного тиску, анаболізмі білка та глікогеноутворенні. Анаболічні процеси супроводжуються фіксацією K+ у клітині, а катаболічні – його вивільненням. Добове споживання калію становить 60-100 ммоль (2,34-3,9 г). Майже така кількість виділяється з сечею, близько 2% виводиться з каловими масами і потом. Калій, що споживається з їжею, всмоктується у тонкому кишечнику та виводиться нирками протягом 24 годин. Калій зосереджується, в основному, у скелетних м'язах, печінці та міокарді. Разом з кальцієм та магнієм, K+ регулює скорочення серця та серцевий викид. Іони калію та натрію мають велике значення в регулюванні нирками кислотно-лужної рівноваги, при цьому іони водню замінюються на іони Na+ та K+ у ниркових канальцях. Бікарбонат калію є основним неорганічним внутрішньоклітинним буфером. При дефіциті калію розвивається внутрішньоклітинний ацидоз, при якому дихальні центри реагують на гіпервентиляцію, що призводить до зниження рСО2. Зростання та зниження рівня калію в сироватці крові спричинені порушеннями внутрішнього та зовнішнього балансу калію. Концентрація калію залежить від гормонів надниркових залоз, які стимулюють екскрецію калію. Мінералокортикоїди прямо впливають на секрецію калію в дистальних відділах канальців, глюкокортикостероїди діють непрямим способом, збільшуючи швидкість клубочкової фільтрації та сечовиділення, а також підвищуючи рівні натрію в дистальних відділах канальців. Концентрація калію в крові до рівня менше 3,5 ммоль/л (гіпокаліємія) може призвести до важких порушень: порушення серцевого ритму, слабкості м'язів, появи млявих паралічів, припинення перистальтики кишечника, закрепів, здуття живота, підвищеної втомлюваності. Збільшення концентрації калію в крові вище 5,1 ммоль/л (гіперкаліємія) супроводжується порушеннями ритму серця, при дуже високих концентраціях калію в крові (до 12–13 ммоль/л) можливa зупинка серця або параліч дихальних м'язів.

Калій (K+, Potassium)

140.00 грн

Тривалість - 1 днів

Калій/K
Сироватка

Підвищений рівень:

  • зменшення виділення калію нирками при: ГНН, ХНН, олігурії, анурії;
  • захворювання, пов'язані з ушкодженням клітин: гемоліз еритроцитів, ДВЗ-синдром, опіки, тяжкі травми м'язів, рабдоміоліз, тканинна гіпоксія, синдром лізису пухлини;
  • масивне парентеральне введення калію;
  • тяжкий метаболічний ацидоз та шок;
  • дегідратація (зневоднення);
  • хронічна надниркова недостатність (гіпоальдостеронізм);
  • діабетична кома до початку інсулінотерапії, декомпенсований цукровий діабет;
  • псевдогіпоальдостеронізм;
  • тромбоцитоз при деяких хронічних мієлопроліферативних синдромах;
  • прийом калійзберігаючих діуретиків.


Знижений рівень:

  • зниження екскреції К+ із сечею, та метаболічний ацидоз або алкалоз (позаниркові втрати K+): діарея, блювання, фістули, прийом проносних, рясна пітливість, сильні опіки;
  • зниження екскреції К+ із сечею без метаболічного ацидозу або алкалозу: парентеральна терапія без додаткового надходження калію, голодування, анорексія, мальабсорбція, хронічний алкоголізм, лікування анемії препаратами заліза, вітаміну В12 або фолієвої кислоти;
  • підвищена екскреція К+ та метаболічний ацидоз: нирковий канальцевий, діабетичний або алкогольний кетоацидоз;
  • підвищена екскреція К+ та нормальним рівнем рН (зазвичай ниркового походження): відновлення після обструктивної нефропатії, гіпомагніємії, періодичний гіпокаліємічний параліч, моноцитарний лейкоз;
  • вроджена гіперплазія надниркових залоз (пов'язана з метаболічним алкалозом);
  • інфекційний мононуклеоз;
  • інтенсивне фізичне навантаження;
  • ін'єкції глюкози, пов'язані із підвищенням рівня інсуліну;
  • стрес;
  • зниження температури тіла.


Вплив медикаментів

  • Підвищують:

сукцинілхолін.

  • Знижують:

пеніциліни, аміноглікозиди, цисплатин, маніт.

  • Натщесерце (8-12 годин голодування), для дітей до двох років можливе голодування протягом 3-4 годин.
  • За добу виключити фізичні та емоційні навантаження, перегрів та переохолодження, порушення режиму сну, авіаперельоти, інструментальні методи дослідження (УЗД, рентген та ін.), фізіотерапевтичні процедури, масаж, прийом алкоголю та медикаментів (останнє – лише за погодженням з лікарем!).
  • Якщо відмовитись від прийому ліків неможливо, необхідно про це повідомити під час оформлення замовлення в лабораторії.
  • За годину перед забором крові не можна курити.
  • У день дослідження допускається вживання невеликої кількості води.
  • Перед маніпуляційними процедурами слід прийняти зручну позу, розслабитись та заспокоїтися.