Цікава історія N34: Загадка для невропатологів, ревматологів, травматологів та лікарів натуропатів, або як позбутись болю в суглобах коли усі аналізи в нормі


Історія почалась задовго до потрапляння пацієнтки у нашу клініку. Для скептиків, які одразу скажуть, що історія нафантазована, відразу хочу сказати, що пишу її особисто як дипломований лікар, а описую ці випадки тільки для того, щоб усі ми разом, лікарі та пацієнти, могли у майбутньому не повторювати цей складний шлях, який пройшла героїня цієї історії...

Часто коли є складний випадок пацієнт звертається до багатьох спеціалістів, але парадокс є в тому, що якщо спеціаліст не допоміг у вирішенні проблеми – пацієнт потрапляє до іншого спеціаліста, який намагається вирішити медичну дилему. І так може тривати до того моменту, поки проблема повністю не вирішиться. Основною перешкодою до розв'язання медичної загадки є низький рівень комунікації між лікарями, який останнім часом таки збільшується, зокрема і за допомогою інтернету.

Повернемось до історії...Як завжди я отримав дзвінок від колеги лікаря, який вирішив порадитись стосовно  пацієнтки, яку він консультував уже другий рік, а результату в діагностиці та лікуванні на жаль не отримав. Мова йшла про молоду жінку 35 років, яку турбував сильний біль в кульшових та колінних суглобах, при чому їй було вкрай важко ходити. Ці скарги виникли у пацієнтки 2 роки тому і звичайно вона відразу звернулась до лікаря ревматолога. Було призначено рентген суглобів, комплексне УЗД, фіброгастроскопію, колоноскопію та лабораторне обстеження.


З лабораторних тестів було виконано усі рутинні аналізи, а також тести на ревматоїдний артрит anti-CCP, anti-MCV, усі інші ревмопроби, тести на антинуклеарні та антицитоплазматичні антитіла – усі аналізи та результати інструментальних обстежень були в нормі.


Лікарі призначили симптоматичну терапію – нестероїдні протизапальні препарати, бо біль дуже сильно дошкуляв. Незважаючи на ліки, біль не минав. Тоді пацієнтці було запропоновано виконати тести на різні інфекції, які могли б бути причиною запалення. Тести не виявили жодної інфекції. Після чого пацієнтка звернулась до травматолога в надії, що її проблема буде вирішена. На жаль жодних змін в додаткових обстеженнях (пацієнтці виконали МРТ всього тіла) не було виявлено. Травматолог скерував пацієнтку до реабілітолога, який спробував провести курс реабілітації, але отримав зворотній результат – загострення артриту, при чому кількох суглобів. Після чого, пацієнтка звернулась до імунолога для пошуку причини такого тривалого поганого самопочуття. Імунолог порадив виконати імунограму та аналізи на різні типи вірусів. За результатами аналізів, виявилось, що у пацієнтки є позитивний ПЛР тест на вірус герпесу 6 типу .


Лікар призначив противірусну терапію на 1 місяць, але очікуваного результату лікування не принесло... Після цього пацієнтка звернулась до психологів та психіатрів, які переконували її що біль це не проблема соматична, а проблема психосоматична і пов'язана з депресією та стресом. Було призначено кілька курсів антидепресантів, але стан жінки тільки погіршився. Не отримавши полегшення пацієнтка вирішила звернутись до клініки у Відні, куди записалась до кількох професорів медицини. Отож, уся надія була на австрійську сучасну медицину...


Після консультації у австрійських лікарів було вирішено виконати усі лабораторні обстеження, які виконувались пацієнткою тільки у приватній клініці у Відні. Результати потрібно було чекати 3 тижні, а вартість такого обстеження була близько 5000€, так як виконувались ще сучасні генетичні тести. Вартість візиту до лікаря була від 300€. Я навмисно вказав ціну, для тих мрійників, які думають, що поїхати закордон на обстеження є простим завданням! Причому, наведені цифри ще не враховують вартості готелю, харчування, транспортних витрат...


Але повернемось до нашої пацієнтки. Отримавши результати аналізів, австрійські лікарі на повторному візиті пояснили пацієнтці, що жодних відхилень у її аналізах немає, тому вони не можуть їй допомогти, а симптоматичне лікування, яке призначили ревматологи в Україні є адекватним, тому вони радять приймати його й надалі. Використання інших сучасних препаратів (біолоджіків чи імуномодуляторів) не є доцільним через відсутність змін у аналізах.

У повному відчаї пацієнтка повернулась додому. Біль не припинявся, від прийому препаратів періодично виникали загострення гастродуоденіту, але лікар гастроентеролог призначала симптоматичну терапію, яка стабілізувала роботу травної системи. Біль у епігастрії та у животі пацієнтка списувала на побічну дію препаратів від болю.


Згодом пацієнтка почала відвідувати усіх нетрадиційних лікарів, які намагались їй допомогти. Почала з іридодіагностики у гомеопата. Вартість візиту була 500 грн. Після обстеження гомеопат повідомив, про кілька діагнозів, про які пацієнтка дізналась вперше і порекомендував приймати гомеопатичні препарати і звичайно жодних традиційних ліків, бо це ж хімія… Пацієнтка приймала ліки 1 місяць і тимчасово відмінила симптоматичні препарати, але жодного результату не отримала, а навпаки з'явився нестерпний біль, який прикув її до ліжка.


Після цього була зустріч з кількома травниками, які гарантували, що без діагностики знають, які саме трави поставлять її на ноги. Пройшло кілька тижнів, а полегшення не було, зате сильно загострився гастрит, що змусило пацієнтку пройти фіброгастроскопію (дослідження шлунку за допомогою зонду) при якій було виявлено ерозії в шлунку, хоча пацієнта приймала льон.


Далі була гірудотерапія – лікування за допомогою п'явок. Впродовж 2 тижнів, щодня по кілька п'явок висмоктували кров, але теж без результату! Тоді пацієнтка спробувала відвідати Моршин, Трускавець, Східницю, де лікарі намагались допомогти їй за допомогою усіх можливих процедур, цілющої води та фізіотерапії. І цього разу жодного покращення не було...


Були ще лікувальні масажі, голкотерапія, лікування у бджолярів, лікування кількома видами брендових біодобавок. На жаль результату не було. Біль дошкуляв знову і знову, а пацієнтка вже практично не могла самостійно ходити. Ін'єкція стероїдного гормону давала тимчасове полегшення стану на три тижні, а далі усе повторювалось знову і знову. Саме на цьому етапі лікування колега лікар звернувся до мене за порадою, що робити далі, бо ситуація виглядає "патовою".


Отож, я порадив виконати тест, який до цього пацієнтка ще не виконувала. Це був біочіп артритів, біочіп лімфаденітів та біочіп центральної нервової системи нашого німецького діагностичного партнера Euroimmune, який ми виконуємо у лабораторії медичного центру «Біокурс» уже кілька років.


Результати були трохи несподіваними... Антитіл до інфекцій у біочіпах ЦНС та лімфаденітному не було виявлено (зокрема до бореліозу, герпес вірусів, та ще 20 різних інфекцій), але у біочіпі артритів було виявлено наявність IgM до ієрсиній 3 типів.


Єрсинія (Yersinia enterocolitica) - це бактерія, яка потрапляє в наш організм з їжею і може викликати запалення тонкого кишечника, а також може викликати реактивні артрити, міокардит, енцефаліт. Після визначення причини артриту пацієнтці було призначено етіотропну терапію і через 3 тижні її стан значно покращився, а біль зник.


Звичайно виникає запитання: "Чому раніше не виконали ці тести, а прийом антибактерійних препаратів, який дав результат відбувся, аж через 2 роки після появи артриту?". Відповідь доволі проста... Лікарі в Україні вважали, що виконання біочіпів є дорогим задоволенням для пацієнтки, тому й не скеровували на ці тести, а відсутність змін у всіх інших аналізах не давало підстав для призначення антибактерійних препаратів. Звичайно, певну роль зіграла і пропаганда шкідливості антибактерійних препаратів, яку проводять ті хто немає розуміння, що таке антибіотик і для чого його застосовувати. Пацієнтка з ненависника антибактерійних препаратів після курсу лікування, який дав дуже хороший результат, перетворилась на прихильника, але тільки під контролем лікаря...


P.S. Медицина прогресує і змінюється щодня, з'являються нові тести, нові ліки, роботи, які допомагають хірургу, покращується візуалізація на нових томографах – ми насправді вже живемо у новому світі, тому сподіваюсь, що кожна медична загадка в майбутньому буде рутиною, а наші пацієнти будуть швидше проходити процес сучасної діагностики і максимально швидко отримувати відповідну терапію.

З повагою, головний лікар клініки «Біокурс», Тарас Жиравецький
Повернутися