| |
|
|
|
|
| |
ОНКОМАРКЕРИ
Серологічні маркери, що застосовуються для діагностики і моніторингу лікування онкологічних захворювань
в залежності від локалізації пухлини
Локалізація пухлини
|
ЛЕГЕНІ
(АКТГ, Пролактин, Пара-тиреоїдний гормон, НСЕ, РЕА)
ПЕЧІНКА
(АФП, РЕА, СА-19-9)
ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА
(СА-19-9, СА-242, РЕА)
ТОВСТИЙ КИШКІВНИК
(СА-19-9, СА-242, РЕА)
МНОЖИННА МІЄЛОМА
(В-2-мікроглобулін)
ПРОСТАТА
(ПСА, Вільний ПСА, РЕА простатична кисла фосфотаза)
ЯЄЧКО
(АФП, ß-ХГЛ)
|
|
НОСОГЛОТКА І ВУХО
(РЕА)
ЩИТОВИДНА ЗАЛОЗА
(Тиреоглобулін, РЕА, НСЕ, кальциотонін)
МОЛОЧНА ЗАЛОЗА
(СА-15-3, МСА, РЕА)
ШЛУНОК
(СА-19-9, РЕА)
ЯЄЧНИК
(СА-125, СА-19-9, ß-ХГА, РЕА)
МАТКА
(РЕА, СА-125)
ШИЙКА МАТКИ
(РЕА, СА-125)
НАДНИРНИКИ
(ВМК, ГВК)
|
Основне застосування онкомаркерів у клінічній діагностиці — моніторинг перебігу захворювання і ефективності лікування. Завдання, що вирішується при використанні онкомаркерів — можливість ідентифікації пухлини на ранніх стадіях в комбінації з іншими діагностичними методами, визначати ефективність лікування та отримувати прогностичну інформацію.
Рак - хвороба, відома практично кожному. Кожен з нас сформував своє ставлення до цього грізного та небезпечного захворювання. Одні сподіваються на істинно наше слов'янське «можливо, пронесе», а другі панічно бояться його. Впадання в обидві крайності - даремне й небезпечне заняття, а в питаннях здоров'я - особливо.
Рак, як правило, не виникає раптово у здоровому організмі. Його появі передують, так звані, стани передраку - різні хронічні захворювання, виразки, доброякісні пухлини, папіломи. Втішним є для нас те, що будь-який передрак на сьогодні є виліковним. Лікування передракових станів є надійною профілактикою злоякісних пухлин.
Медицина володіє десятками методів визначення онкозахворювань. Більшість з них, на жаль, обмежується зовнішньою оцінкою організму (органу), не даючи інформацію про найважливіші внутрішньоклітинні процеси, з порушень яких і починається трагедія безконтрольного росту. Для того, щоб визначити ту маленьку групу клітин, яка не хоче жити за законами організму, існують «відносно нові» методи діагностики. «Відносно нові» тому, що в розвинутих країнах вони ввійшли в розряд «рутинних», тобто таких же банальних, як у нас загальний аналіз крові чи сечі. Справа у тому, що при наявності в тому чи іншому органі групи клітин — «онкохижаків» - в крові з'являються особливі білки - онкомаркери, які в нормі відсутні. Таким чином, тільки за аналізом крові на наявність того чи іншого онкомаркеру можна буквально «пальцем» вказати орган, уражений раковим процесом. Цих аналізів не слід боятися як вироку, бо успіх лікування залежить від рівня діагностики. Найважливіший - це клітинний рівень, і на цьому рівні можна встигнути уникнути не тільки раку, але й ризику його розвитку. Наші львів'яни не обділені такою змогою діагностики за «визначниками» раку. У приватній лабораторії МЦ «Біокурс» ці визначення проводяться з 1990 року. Набір онкомаркерів швейцарської фірми «Roche» складає на сьогодні 12 показників для діагностики раку шлунку, прямої кишки, молочної залози, яйників, простати, печінки, підшлункової залози та інших органів. Не використати змогу лабораторії щодо виявлення ризику розвитку онкопатології, як кажуть, «просто гріх». Проведення таких аналізів дозволяє не тільки вчасно діагностувати захворювання, але й правильно боротись з ним, адже за рівнем онкомаркеру в крові можна (і потрібно) судити про ефективність виконаної онкологічної операції, контролювати хід терапевтичного лікування пухлин, попереджати виникнення рецидивів захворювання. За рівнем маркеру можна відрізнити передракові захворювання даного органу від власне раку. Рак не можна перемогти тільки захищаючись! Перемога починається зі своєчасного наступу методами онкодіагностики, які можуть допомогти знищити захворювання на початку виникнення.
|
|
|
|
|
|
